У нас не так багато жінок-диригентів. Але якщо за диригентським пультом — представниця прекрасної половини людства, то вже це налаштовує глядачів на те, що зовсім скоро перед ними відкриється вишукане музичне дійство.
Саме так і сталося в Національній опереті України, де два дні поспіль можна було насолодитися дивовижною музикою родини Штраусів під час концертів «Штраус в опереті». А диригентом-постановником цього мистецького свята виступила заслужена артистка України Оксана Мадараш.
— Цей проект має шалений успіх. Ми граємо концерти два дні поспіль і маємо аншлаги. Це пояснюється тим, що музика Штраусів завжди сприймається з особливим піднесенням. Однак при легкості звучання вона надзвичайно складна у виконанні, енергетично витратна для оркестру. Музика родини Штраусів — це бренд. Її варто виконувати в найкращих віденських традиціях, передаючи через звуки змістовну картинку, певний сюжет, але обов’язково це треба робити легко, вишукано, стильно і з шиком, — розповіла пані Оксана.
Як завжди, трупа театру, яка ніколи не шукала легких шляхів, поставила перед собою надскладне завдання, адже для успіху мало бути лише закоханим у музику Штраусів — потрібно ще грати майстерно, з душею і натхненно. Як засвідчив концерт, і цього разу театру вдалося впоратися із завданням, адже кожен номер глядачі проводжали бурхливими оплесками.
Окрасою концерту стали улюблені і добре відомі глядачам куплети Зупана і Барінкая, а також вхідний марш з оперети «Циганський барон» та куплети Аделі, тост Орловського і музичний брудершафт з оперети «Летюча миша» короля вальсів Йоганна Штрауса. Та, звісно ж, найбільше всі чекали на прем’єри. А вони два вечори становили більшу половину концертів.
Це вальс «Безумство» Йозефа Штрауса, полька-мазурка «Серце жінки» Едуарда Штрауса, полька «Свято квітів», вальс «Темна ніч» Йоганна Штрауса. А коли пролунав ніжний та чуттєвий вальс Й. Штрауса «На чарівному блакитному Дунаї», то вдячні оплески лунали на адресу не лише оркестру, а й балету театру.
Австрійський культурний центр спеціально для цих концертів надав партитури музичних творів, які раніше ніколи не виконувалися в нашій країні. Отож уперше не лише в театрі, а й в Україні прозвучали «Чардаш» з оперети «Лицар Пасман», номер «Трохи напідпитку» з оперети «Ніч у Венеції», полька «Еліза» та полька «Бажання співати» (до речі, з метою пропаганди національної культури австрійські культурні центри створені в багатьох країнах. Хотілося б дожити до тих часів, коли українські культурні центри пропагуватимуть наше мистецтво в Європі).
Було на цих вечорах і чимало сюрпризів та несподіванок. Так, під час виконання запальної польки «Стережись!» на музику Едуарда Штрауса, у ролі залізничника-хулігана виступив художній керівник Національної оперети, режисер-постановник концерту Богдан Струтинський.
Крім досвідчених виконавців, до участі в концерті запросили і зовсім юних артистів. Це дитячі ансамбль «Краплинка» та хор «ДораДо», які разом взяли участь у виконанні польки «Бажання співати» на музику Йоганна Штрауса.
Кожен номер концерту став яскравою миттєвістю, що разом — сторінки історії чи не найвідомішої у світі династії композиторів. І якщо вишукана та романтична музика уславленої родини Штраусів створила особливий піднесений настрій, то казкові декорації сприяли тому, щоб у залі панувала тепла і святкова атмосфера.
Зараз українці, як ніколи, потребують уваги, доброї усмішки та позитивної енергії. Саме це може дати музика родини Штраусів. І хоч як би довго лунали ці чарівні мелодії, їх завжди буде мало.
Едуард ОВЧАРЕНКО
У нас не так багато жінок-диригентів. Але якщо за диригентським пультом — представниця прекрасної половини людства, то вже це налаштовує глядачів на те, що зовсім скоро перед ними відкриється вишукане музичне дійство.
Саме так і сталося в Національній опереті України, де два дні поспіль можна було насолодитися дивовижною музикою родини Штраусів під час концертів «Штраус в опереті». А диригентом-постановником цього мистецького свята виступила заслужена артистка України Оксана Мадараш.
— Цей проект має шалений успіх. Ми граємо концерти два дні поспіль і маємо аншлаги. Це пояснюється тим, що музика Штраусів завжди сприймається з особливим піднесенням. Однак при легкості звучання вона надзвичайно складна у виконанні, енергетично витратна для оркестру. Музика родини Штраусів — це бренд. Її варто виконувати в найкращих віденських традиціях, передаючи через звуки змістовну картинку, певний сюжет, але обов’язково це треба робити легко, вишукано, стильно і з шиком, — розповіла пані Оксана.
Як завжди, трупа театру, яка ніколи не шукала легких шляхів, поставила перед собою надскладне завдання, адже для успіху мало бути лише закоханим у музику Штраусів — потрібно ще грати майстерно, з душею і натхненно. Як засвідчив концерт, і цього разу театру вдалося впоратися із завданням, адже кожен номер глядачі проводжали бурхливими оплесками.
Окрасою концерту стали улюблені і добре відомі глядачам куплети Зупана і Барінкая, а також вхідний марш з оперети «Циганський барон» та куплети Аделі, тост Орловського і музичний брудершафт з оперети «Летюча миша» короля вальсів Йоганна Штрауса. Та, звісно ж, найбільше всі чекали на прем’єри. А вони два вечори становили більшу половину концертів.
Це вальс «Безумство» Йозефа Штрауса, полька-мазурка «Серце жінки» Едуарда Штрауса, полька «Свято квітів», вальс «Темна ніч» Йоганна Штрауса. А коли пролунав ніжний та чуттєвий вальс Й. Штрауса «На чарівному блакитному Дунаї», то вдячні оплески лунали на адресу не лише оркестру, а й балету театру.
Австрійський культурний центр спеціально для цих концертів надав партитури музичних творів, які раніше ніколи не виконувалися в нашій країні. Отож уперше не лише в театрі, а й в Україні прозвучали «Чардаш» з оперети «Лицар Пасман», номер «Трохи напідпитку» з оперети «Ніч у Венеції», полька «Еліза» та полька «Бажання співати» (до речі, з метою пропаганди національної культури австрійські культурні центри створені в багатьох країнах. Хотілося б дожити до тих часів, коли українські культурні центри пропагуватимуть наше мистецтво в Європі).
Було на цих вечорах і чимало сюрпризів та несподіванок. Так, під час виконання запальної польки «Стережись!» на музику Едуарда Штрауса, у ролі залізничника-хулігана виступив художній керівник Національної оперети, режисер-постановник концерту Богдан Струтинський.
Крім досвідчених виконавців, до участі в концерті запросили і зовсім юних артистів. Це дитячі ансамбль «Краплинка» та хор «ДораДо», які разом взяли участь у виконанні польки «Бажання співати» на музику Йоганна Штрауса.
Кожен номер концерту став яскравою миттєвістю, що разом — сторінки історії чи не найвідомішої у світі династії композиторів. І якщо вишукана та романтична музика уславленої родини Штраусів створила особливий піднесений настрій, то казкові декорації сприяли тому, щоб у залі панувала тепла і святкова атмосфера.
Зараз українці, як ніколи, потребують уваги, доброї усмішки та позитивної енергії. Саме це може дати музика родини Штраусів. І хоч як би довго лунали ці чарівні мелодії, їх завжди буде мало.
Едуард ОВЧАРЕНКО
У нас не так багато жінок-диригентів. Але якщо за диригентським пультом — представниця прекрасної половини людства, то вже це налаштовує глядачів на те, що зовсім скоро перед ними відкриється вишукане музичне дійство.
Саме так і сталося в Національній опереті України, де два дні поспіль можна було насолодитися дивовижною музикою родини Штраусів під час концертів «Штраус в опереті». А диригентом-постановником цього мистецького свята виступила заслужена артистка України Оксана Мадараш.
— Цей проект має шалений успіх. Ми граємо концерти два дні поспіль і маємо аншлаги. Це пояснюється тим, що музика Штраусів завжди сприймається з особливим піднесенням. Однак при легкості звучання вона надзвичайно складна у виконанні, енергетично витратна для оркестру. Музика родини Штраусів — це бренд. Її варто виконувати в найкращих віденських традиціях, передаючи через звуки змістовну картинку, певний сюжет, але обов’язково це треба робити легко, вишукано, стильно і з шиком, — розповіла пані Оксана.
Як завжди, трупа театру, яка ніколи не шукала легких шляхів, поставила перед собою надскладне завдання, адже для успіху мало бути лише закоханим у музику Штраусів — потрібно ще грати майстерно, з душею і натхненно. Як засвідчив концерт, і цього разу театру вдалося впоратися із завданням, адже кожен номер глядачі проводжали бурхливими оплесками.
Окрасою концерту стали улюблені і добре відомі глядачам куплети Зупана і Барінкая, а також вхідний марш з оперети «Циганський барон» та куплети Аделі, тост Орловського і музичний брудершафт з оперети «Летюча миша» короля вальсів Йоганна Штрауса. Та, звісно ж, найбільше всі чекали на прем’єри. А вони два вечори становили більшу половину концертів.
Це вальс «Безумство» Йозефа Штрауса, полька-мазурка «Серце жінки» Едуарда Штрауса, полька «Свято квітів», вальс «Темна ніч» Йоганна Штрауса. А коли пролунав ніжний та чуттєвий вальс Й. Штрауса «На чарівному блакитному Дунаї», то вдячні оплески лунали на адресу не лише оркестру, а й балету театру.
Австрійський культурний центр спеціально для цих концертів надав партитури музичних творів, які раніше ніколи не виконувалися в нашій країні. Отож уперше не лише в театрі, а й в Україні прозвучали «Чардаш» з оперети «Лицар Пасман», номер «Трохи напідпитку» з оперети «Ніч у Венеції», полька «Еліза» та полька «Бажання співати» (до речі, з метою пропаганди національної культури австрійські культурні центри створені в багатьох країнах. Хотілося б дожити до тих часів, коли українські культурні центри пропагуватимуть наше мистецтво в Європі).
Було на цих вечорах і чимало сюрпризів та несподіванок. Так, під час виконання запальної польки «Стережись!» на музику Едуарда Штрауса, у ролі залізничника-хулігана виступив художній керівник Національної оперети, режисер-постановник концерту Богдан Струтинський.
Крім досвідчених виконавців, до участі в концерті запросили і зовсім юних артистів. Це дитячі ансамбль «Краплинка» та хор «ДораДо», які разом взяли участь у виконанні польки «Бажання співати» на музику Йоганна Штрауса.
Кожен номер концерту став яскравою миттєвістю, що разом — сторінки історії чи не найвідомішої у світі династії композиторів. І якщо вишукана та романтична музика уславленої родини Штраусів створила особливий піднесений настрій, то казкові декорації сприяли тому, щоб у залі панувала тепла і святкова атмосфера.
Зараз українці, як ніколи, потребують уваги, доброї усмішки та позитивної енергії. Саме це може дати музика родини Штраусів. І хоч як би довго лунали ці чарівні мелодії, їх завжди буде мало.
Едуард ОВЧАРЕНКО
